Сьогодні ви дізнаєтесь про спробу Петлюри і гайдамаків захистити Київ від більшовицького нашестя Муравйова та Антонова у лютому 1918 р. Попри невдачу українці засвідчили високий моральний дух і спроможність завдавати червоним великих втрат. Ми розвіємо побутовий міф про легку перемогу більшовиків при взятті столиці України.
Надвечір 6 лютого 1918 року перші стежи радянських військ з’явилися у Києві. В.Антонов-Овсієнко, Ю.Коцюбинський та М.Муравйов знали про повстання київських робітників, а тому рвалися допомогти їм. Під містом їх ніхто не зупиняв, бо Симон Петлюра повів на придушення повстання в Києві всі боєздатні підрозділи. У столиці України вже 6 лютого залишилося не більше 2000 оборонців. Радянські ж війська та червоногвардійці нараховували до 7000 вояків. Співвідношення сил було не на користь Центральної Ради, а тому Київ був фактично приречений до здачі. Але ті з оборонців міста, хто залишався ще
... Читати далі »
Массовое еврейское общественное мнение о событиях в Париже (май 1926-го) таково: хорошо, что организатора еврейских погромов Петлюру убил еврей-мститель.
Общественное мнение далеко не всегда справедливо. В данном мнении ошибочны две позиции:
1) «Петлюра - организатор еврейских погромов». Это не так.
В гражданскую войну на Украине (уточним: в Восточной Украине, это важно) от рук повстанцев-крестьян и украинских регулярных войск погибли, по последним данным, 60 тысяч евреев. Петлюра формально возглавлял регулярную армию, большинство повстанцев также почитали его. Но – предводителем погромщиков Петлюра не был.
Погромы той поры – ужасающее преступление. Если бы над погромщиками свершился справедливый суд (типа Нюрнберга), смертной казни подлежали бы три категории преступников:
З іменем Симона Петлюри (1879-1926 рр.) пов'язана ціла епоха українських національно-визвольних змагань та творення державності. Досить важливим періодом його діяльності на посту голови Української республіки була доба Директорії УНР.
З червня 1919 р. Українські Збройні Сили в результаті успішного наступу оволоділи Кам'янцем-Подільським. Через низку причин було вирішено зробити місто "тимчасовою столицею" УНР. Директорія розмістилась у будинку Осавулової, який, до речі, зберігся до нашого часу на вул. Сіцинського. Міністерство військових справ розташувалося в будинку окружного суду (зараз - площа Вірменський ринок), неподалік було Міністерство внутрішніх справ (приміщення не збереглося), в будинку хлопчачої гімназії (зараз приміщення історичного факультету педуніверситету) містились Міністерства праці, народного господарства та ін.
С.Петлюра прибув до Кам'янця 10 червня, а наступного дня на його честь відбувся обід, на якому були присутні члени Директори УНР, міністри, представники місцевої влади та громадськості. У своїй промові голова Директорії відзначив, що він бачить Україну тільки демократичною державою, і висловився за твердість влад
... Читати далі »
Волею історичних обставин С.В.ПЕТЛЮРА (1879-1926), як Голова Директорії і Головний отаман військ УНР, неодноразово бував в адміністративному центрі Подільського краю, працював тут, проводив важливі і корисні з погляду державотворення і захисту республіки заходи.
Вперше до Кам'янця Симон Петлюра прибув 10 червня 1919 року по дорозі з Галичини, після того як місто, в результаті впертих і кровопролитних боїв, знову повернулося до УНР. Кількома днями раніше сюди дісталися міністри.
Оголосивши мобілізацію всіх козаків 1889-1898 рр. народження та всіх підстаршин у віці до 40 років і переконавшись, що у Кам'янці ця робота йде добре, С. Петлюра відбув на фронт, що просувався у північному і східному напрямах.
Наступний приїзд до тимчасової резиденції припав на початок липня, коли становище держави різко погіршилося. Для зміцнення позицій на підступах до Кам'янця Головний отаман 5 липня віддав наказ про мобілізацію старшин, підстаршин і. козаків, які тоді були на держа
... Читати далі »
В історії національно-визвольної боротьби та української державності ім´я Симона Петлюри займає почесне місце. Його внесок в справу національного та соціального визволення українського народу досить показний. По-різному бачилося сучасникам С.Петлюри майбутнє України та шляхи її визволення, а тому вони, в залежності від своїх політичних уподобань, або гаряче схвалювали його діяльність, або ж гостро засуджували. Що ж стосується ворогів незалежної України, починаючи від комуністів і кінчаючи російськими монархістами, то вони ненавиділи С.Петлюру і як тільки могли паплюжили його ім´я. А зважаючи на той факт, що Петлюра перебував під впливом деяких ідей та концепцій, поширених в той час, і не міг внаслідок цього уникнути помилок і прорахунків, то це тільки допомагало його ворогам і критикам знаходити аргументи проти нього. Тому всім, хто любить нашу Вітчизну й хотів би бачити її незалежною, могутньою й щасливою, конче необхідно знати про труднощі й помилки, що призвели до катастрофи української державності 1917-1921 років, щоб це ніколи більше не повторилося. А життя та діяльність С.Петлюри багато чому може навчити. Симон Васильович Петлюра народився 10 травня 1879 р. в Полтаві у сім´ї міського візника, що походив з козацького роду. Початкову освіту він здобув у церковно-парафіяльній школі, а з 1895 р. навчався у духовній семінарії в
... Читати далі »
26 мая 1926 года этим сообщением пестрели заголовки многих газет в Европе и Америке. Этой же фразой, порождающей много вопросов, заканчивается и небольшое сообщение об этой персоне в «Советском энциклопедическом словаре».
НЕОДНОЗНАЧНУЮ фигуру этого политического деятеля Украины историки рисовали разными красками, а в Советском Союзе — исключительно черными, охотно используя критику в его адрес со стороны авторитетных М. Грушевского и В. Винниченко. Несколькими мазками, преимущественно черного цвета, отдала должное Симону Петлюре и художественная литература. Да и сейчас еще оценка этого человека, одного из самых известных украинских политических деятелей ХХ века, остается весьма противоречивой даже на родине. Главным мотивом деятельности Симона Петлюры была национальная идея, а высшей целью — независимая Украина, отсюда и нынешний отказ от оценки этой фигуры в наши дни как сугубо отрицательной. Теперь признают, что ради достижения своей цели он был готов на все, вплоть до применения военной силы и заключения непопулярного среди украинцев союза с Польшей. А вообще, его политическое лицо было весьма изменчивым — религиозный фанатик, масон, социалист, пацифист, атеист, националист. Симон Петлюра родился 10 мая 1879 года в Полтаве
... Читати далі »
