У гості до вижничан завітав заслужений діяч мистецтв України, заступник голови ВУТ “Просвіта” ім. Т. Шевченка, заступник голови Буковинського земляцтва у Києві, письменник Василь Фольварочний. Він презентував багатотомне видання про Симона Петлюру, яке виходить друком до 130-річчя з дня народження видатного діяча за сприяння мецената з Тернополя. На зустріч із письменником прибула творча інтелігенція краю, вчителі та учні, представники громадськості. Письменник розповів про свій творчий шлях, роботу над романом-епопеєю про Симона Петлюру. “Ця особистість не потребує реабілітації. Більшовики розуміли, що найбільшу загрозу для них становлять Петлюра і петлюрівщина, — сказав письменник. — Вважаю, що головна місія мого життя — завершити написання роману. Вірю, що матимемо українську патріотичну владу. У нас чіпка генетична пам’ять, славна історія національного духу. Україна є і буде, бо є ми з вами”. Василь Ф
... Читати далі »
Одразу дві книги - "Стриножені коні" та "На приспаному вулкані" з циклу історичних романів "Симон Петлюра" презентував наш земляк, письменник Василь Фольварочний в обласному архіві.
Вони побачили світ у Тернопільському видавництві "Джура" напередодні 130-річчя від дня народження Симона Петлюри.
- Книга перша "Стриножені коні" відображає родовід і витоки формування характеру легендарного героя, чиє ім'я стало символом боротьби за створення незалежної української держави в р
... Читати далі »
Президент України Віктор Ющенко стурбований ситуацією зі спорудженням пам'ятника Івану Мазепі в Полтаві.
У листі на адресу Полтавського міського голови Андрія Матковського Глава держави наголошує, що виконання завдання щодо встановлення в місті Полтаві пам'ятника Великому гетьману України Івану Мазепі не може ставитися у залежність від особистих уподобань конкретних посадовців чи партійної тактики. Це – обов'язок міської влади перед громадою та усім українським суспільством.
У своєму листі Віктор Ющенко нагадує, що у 2009 році відповідно до Указу Президента України від 9 жовтня 2007 року №955 відзначається 300-річчя воєнно-політичного виступу гетьмана України Івана Мазепи та укладення українсько-шведського союзу. У березні цього року також виповнилося 370 років від дня народження видатного державного діяча та борця за незалежність України Івана Мазепи.
Вийшла у світ перша книга циклу історичних романів "Симон Петлюра" ("Стриножені коні") письменника, драматурга, заслуженого діяча мистецтв, заступника голови Всеукраїнського товариства "Просвіта" ім. Т. Шевченка Василя Фольварочного.
Василь Іванович охрестив своє дітище на кількох репрезентаціях у Тернополі, адже саме в тернопільському видавництві "Джура" народилася книга. І її художнє оформлення здійснив тернополянин - відомий у краї живописець та графік Євген Удін. Зрештою, сам автор родом із Тернопілля - села Нападівки на Лановеччині, куди частенько навідується до матері й сестри. Перша репрезентація відбулася в обласній бібліотеці для дітей
... Читати далі »
Володимир СЕРГІЙЧУК: Це великий державник, який у важких умовах невизнання України не переставав боротися за майбутнє відродження. На шляху до виконання президентського Указу «Про розсекречення, оприлюднення та вивчення архівних документів, пов’язаних з українським визвольним рухом, політичними репресіями та голодоморами в Україні» зроблено наступний крок. За результатами роботи Галузевого державного архіву Служби зовнішньої розвідки України сьогодні буде презентовано 11 листів Симона Петлюри, які відносяться до періоду від травня до вересня 1922 року. Знайдені листи голови Директорії Української Народної Республіки і головного отамана Армії УНР Симона Петлюри головним чином адресовані прем’єр-міністрові еміграційного
... Читати далі »
Центральною подією стала всеукраїнська науково-практична конференція «Постать Симона Петлюри в історії та національній пам’яті» в Полтавському державному педагогічному університеті ім. В. Короленка.
У її роботі взяли участь історики із Запоріжжя, Кам’янця-Подільського, Києва, Інституту історії Національної академії наук, громадські діячі.
1917 року саме Петлюра найглибше зрозумів потребу творення українського війська. Відтак і став уособлювати національно-визвольний рух нашого народу. Це він тоді очолив Український генеральний військовий комітет, на який народ поклав обов’язок творити власне ві
... Читати далі »
З нагоди відзначення 8 липня (за новим стилем) 300-річчя Полтавської битви (військово-політичного виступу гетьмана Івана Мазепи) Лохвицька районна організація ВО "Свобода" вшанувала борців за волю України, встановивши таблиці та пам’ятні знаки. У центральній частині Лохвиці встановили таблиці "Чотири постаті – одна ідея: Іван Мазепа – Микола Міхновський – Симон Петлюра – Роман Шухевич" та камінь з написом „Борцям за Волю України", поруч з яким підняли три прапори: державний прапор України, червоно-чорний стяг як символ боротьби під проводом ОУН-УПА-УГВР та прапор ВО „Свобода".
Представники прес-служби Полтавської
... Читати далі »
Історія української політичної еміграції є частиною історії України. Програючи військово-політичну боротьбу, сотні тисяч національно свідомих і політично активних українців були змушені покидати Батьківщину. Водночас вони завжди намагались зберігати зв'язки з Україною, вели активну політику та боротьбу за незалежність і державність українського народу. Однією з цікавих, складних і трагічних сторінок української політичної еміграції є її діяльність після більшовицької окупації внаслідок поразки Української Народної Республіки. Про здобутки і поразки цієї хвилі української політичної еміграції - у розмові з відомим істориком Валентиною ПІСКУН.
"НАЙСКЛАДНІШИМ Є ПИТАННЯ З ПЕТЛЮРОЮ, ОСКІЛЬКИ СЕЛЯНСТВО САМЕ НА НЬОГО ПОКЛАДАЄ НАДІЇ"
«Історично справедливо, що в місті Києві вулицю Комінтерну, за рішенням Київської міської ради, перейменовано саме на честь Симона Петлюри», - вважає доктор історичних наук, професор Київського національного університету імені Траса Шевченка Володимир СЕРГІЙЧУК. Саме він був автором ідеї перейменування вулиці Комінтерну на вулицю імені Симона Петлюри.
За словами професора, С.Петлюра був організатором українських збройних сил, був тим, "хто на чолі створеного ним національного війська в 1917 році не раз входив до Києва як його визволитель якраз ось цією магістраллю, коли прибував на столичний залізничний вокзал" (теперішня вулиця Симона Петлюри виходить до залізничного вокзалу).
«Історично справедливо, що в місті Києві вулицю Комінтерну, за рішенням Київської міської ради, перейменовано саме на честь Симона Петлюри», - вважає доктор історичних наук, професор Київського національного університету імені Траса Шевченка Володимир СЕРГІЙЧУК. Саме він був автором ідеї перейменування вулиці Комінтерну на вулицю імені Симона Петлюри. За словами професора, С.Петлюра був організатором українських збройних сил, був тим, "хто на чолі створеного ним національного війська в 1917 році не раз входив до Києва як його визволитель якраз ось цією магістраллю, коли прибував на столичний залізничний вокзал" (теперішня вулиця Симона Петлюри виходить до залізничного вокзалу). В.СЕРГІЙЧУК зазначає, що "19 грудня 1918 року Симона Петлюру вітало все населення Києва від залізничного вокзалу аж до Софійського майдану, де відбувся величний військовий парад на честь відродження Української Народної Республіки, який
... Читати далі »
Одразу дві книги - "Стриножені коні" та "На приспаному вулкані" з циклу історичних романів "Симон Петлюра" презентував наш земляк, письменник Василь Фольварочний в обласному архіві. 
Володимир СЕРГІЙЧУК: Це великий державник, який у важких умовах невизнання України не переставав боротися за майбутнє відродження.
З нагоди відзначення 8 липня (за новим стилем) 300-річчя Полтавської битви (військово-політичного виступу гетьмана Івана Мазепи) Лохвицька районна організація ВО "Свобода" вшанувала борців за волю України, встановивши таблиці та пам’ятні знаки. У центральній частині Лохвиці встановили таблиці "Чотири постаті – одна ідея: Іван Мазепа – Микола Міхновський – Симон Петлюра – Роман Шухевич" та камінь з написом „Борцям за Волю України", поруч з яким підняли три прапори: державний прапор України, червоно-чорний стяг як символ боротьби під проводом ОУН-УПА-УГВР та прапор ВО „Свобода".
