На сайті Центрального державного історичного архіву України в Києві опубліковано виставку "Діячі Української революції 1917–1921 рр. в автографах", присвячену Дню соборності України.
Поміж представлених експонатів - лист Симона Петлюри до Михайла Грушевського від 15 жовтня 1911 р.
Ім`я Симона Петлюри останнім часом доволі рідко з`являється на сторінках преси. І ось у поступовому виданні Еспресо.тв такий собі еміґрантський автор Олександр Курінський, що часом пописував на згаданому сайті про своє гіспанське буття, вирішив поділитися своїми знаннями з історії України, почутими десь-колись, а може навіть прочитаними в сучасній книжці сусідньої держави.
Єдина річ у цьому тексті, з якою можна погодитися - це неприпустимість державного вишиватництва, з ним потрібно боротися. Але у відстоюванні европейських цінностей не слід вдаватися до поширення совкових мітів про людей, що свої життя поклали за Україну. Гадаю, що нині є досить досліджень спеціалістів, у тому числі з НАН України, КНУ, ЛНУ тощо, які стосуються окремих історичних постатей, трагічних подій ХХ ст. Цікаво почитати про принизливе становище євреїв у Російській імперії, чорносотенні й по
... Читати далі »
Саме Петлюра символізує боротьбу українців за свободу, упевнений міністр.
Замість пам'ятника Щорсу на бульварі Шевченка в Києві доцільніше буде встановити пам'ятник Симону Петлюрі.
Про це в інтерв'ю DT.UA заявив міністр культури та віце-прем'єр з гуманітарних питань В'ячеслав Кириленко.
"Саме в цьому місці столиці починається вулиця Симона Петлюри. Вона йде від пам'ятника Щорсу до залізничного вокзалу... Xи cимволізує Щорс боротьбу українців за свободу у період 1917-1921 рр.? Знаєте, все ж таку боротьбу більше символізують Грушевський, Винниченко, Петлюра, багато інших", - сказав Кириленко.
Він зазначив, що його слова не є закликом "йти і ламати". "Якщо ці мої слова стануть приводом до дискусії в демократично обраній Київраді і, можливо, буде прийнято рішення про встановлення пам'ятн
... Читати далі »
Сьогодні натрапив на приватний сайт Володимира Сергійчука, тому вирішив створити тут спеціяльну сторінку "Петлюрознавці" з біографіями й списком публікацій. Деякі статті згодом можна буде прочитати.
У вересні був у Полтаві й Харкові. Знову ці міста справили на мене гнітюче враження.
Полтава О сьомій ранку приїхав на центральну площу. Купи сміття, вибиті сходинки в підземному переході біля кінотеатру імені Івана Котляревського, "ламана" російська мова. Там само на великому рекламному екрані "хтось" крутить совєцькі фільми й мультики російською мовою, які чути на иншому боці вул. Жовтневої. Може їм привезти й подарувати "Лиса Микиту" абощо?! Та й купа старої української анімації є. Втім, це нікому не
... Читати далі »
Симон Петлюра – майбутній отаман військ Української Народної Республіки, голова Директорії УНР у спогадах Всеволода Петріва постає неординарною і вольовою, але водночас суперечливою і таємничою особистістю. Це «невисока худощава людина з блідим стомленим обличчям у сірім вояцькім плащі без нараменників та сірій «солдатській» папасі». Ставлення автора до Петлюри, вправного військового, що викликав шану у своїх козаків, більш позитивне, ніж нейтральне, проте відчувається певне сум’яття, яке викликають у Петріва вчинки цього політика.
Перша зустріч Петріва з Петлюрою відбулася у Києві під час Арсенальського повстання
... Читати далі »
Незабаром ми зможемо побачити новий фільм "Українська революція", знятий за спогадами видатного військового Української Народньої Республіки Всеволода Петріва.
Продюсер та режисер - Іван Канівець. У ролі Симона Петлюри - Олесь Доній, у ролі Всеволода Петріва - Богдан Іванько. Текст диктора - народний артист України Богдан Бенюк.
Реймон Кларінар: «У Франції для більшості інтелектуалів справи Петлюри не існує. Там ніколи не знали, що робити з Україною»
85 років тому в Парижі було застрелено Симона Петлюру – голову Директорії та уряду УНР в екзилі. Згодом суд виправдав убивцю, Самуїла Шварцбарда. Від перших днів слідства українська громада наголошувала на організації злочину в інтересах і за допомоги більшовицької Москви. Але переконати присяжних та голову суду не вдалося.
Ровно семьдесят лет назад – 25 мая 1926 года – на парижскую мостовую пролилась кровь председателя Директории и Главного Атамана войск Украинской Народной Республики Симона Петлюры. Это убийство, содеянное Самуилом Шварцбардом, недруги убитого и украинской государственности старались квалифицировать как расплату за еврейские погромы в Украине, виновность за которые должен нести именно Петлюра, как высшее должностное лицо на территории Украины в 1919–1920 годах. Особенно активно работала в этом направлении коммунистическая пропаганда, пытаясь приписать все преступления против еврейской нации именно руководителю УНР. ЦК КП(б)У даже принял специальный документ, которым намечал комплекс мероприятий по очернению Петлюры накануне судебного разбирательства над убийцей. ... Читати далі »
Комісія з перейменування вулиць Київської міськдержадміністрації на своєму засіданні розглянула пропозицію про перейменування вулиці Симона Петлюри (колишня вулиця Комінтерну) на вул. Безаковську.
Про це повідомляє прес-служба депутата Київради, голови постійної комісії з питань культури і члена комісії КМДА з питань найменувань і пам'ятних знаків Олександра Бригінця.
"Ініціаторам перейменування було одноголосно відмовлено, оскільки вулицю ім'ям одного з лідерів УНР названо відповідно до Указу Президента, і перейменування повністю відповідало встановленій законом процедурі", - пояснив політик.
Симон Петлюра – майбутній отаман військ Української Народної Республіки, голова Директорії УНР у спогадах Всеволода Петріва постає неординарною і вольовою, але водночас суперечливою і таємничою особистістю. Це «невисока худощава людина з блідим стомленим обличчям у сірім вояцькім плащі без нараменників та сірій «солдатській» папасі». Ставлення автора до Петлюри, вправного військового, що викликав шану у своїх козаків, більш позитивне, ніж нейтральне, проте відчувається певне сум’яття, яке викликають у Петріва вчинки цього політика.
Незабаром ми зможемо побачити новий фільм "Українська революція", знятий за спогадами видатного військового Української Народньої Республіки Всеволода Петріва.
Реймон Кларінар: «У Франції для більшості інтелектуалів справи Петлюри не існує. Там ніколи не знали, що робити з Україною»
Ровно семьдесят лет назад – 25 мая 1926 года – на парижскую мостовую пролилась кровь председателя Директории и Главного Атамана войск Украинской Народной Республики Симона Петлюры. Это убийство, содеянное Самуилом Шварцбардом, недруги убитого и украинской государственности старались квалифицировать как расплату за еврейские погромы в Украине, виновность за которые должен нести именно Петлюра, как высшее должностное лицо на территории Украины в 1919–1920 годах. Особенно активно работала в этом направлении коммунистическая пропаганда, пытаясь приписать все преступления против еврейской нации именно руководителю УНР. ЦК КП(б)У даже принял специальный документ, которым намечал комплекс мероприятий по очернению Петлюры накануне судебного разбирательства над убийцей. 
Комісія з перейменування вулиць Київської міськдержадміністрації на своєму засіданні розглянула пропозицію про перейменування вулиці Симона Петлюри (колишня вулиця Комінтерну) на вул. Безаковську.
