Розділи

1904 - 1915 [4]1916 - 1921 [0]
1922 - 1926 [0]

Твори

Головна » Статті » Листи » 1904 - 1915

ЛИСТ ДО ДМ. ДОНЦОВА 3

Ежемесячный журнал

„Украинская Жизнь"

 Москва Б. Дмитравка, д. 14, кв. 1.

 Телефон 308-79

ЗО. X. 1913.

Я не встиг одіслати написаного листа Вам, як одержав од Вас грізного листа з вимогами різних пояснень, з докорами, тощо. Ця „література" не дуже мені „сі подобає", а надто, коли одер­жуєш її з рук людей, що мусіли б не чіплятись до дрібниць і брати на увагу комплекс тих обставин, які мають місце в житті кожної редакції. Сподіваюсь, товаришу, що Ви признаєте мені рацію, коли буду думати, що редакція журнала не є передаточна ін­станція між авторами і друкарнею. Може десь такі редакції і є, але я в подібній жадної охоти не маю сидіти. Мусите ж Ви, зреш­тою, признати, що Ваша стаття про Лесю написана нецензурно: Ви оздобили її цитатами, які в контексті статті і в ході думок Ва­ших дають матеріял до позову по 129 ст.. Не маю жодного ба­жання підводити людей до тюремної брами, як не маю жодної охоти, щоб пильніше ставилась до нас цензура. Є таке правило в сучасній російській дійсності: раз покарає штрафом цензура, — шлях уторований тоді, будуть нищити без пуття, де слід і де не треба. А ми, товаришу, грошей не маємо зайвих для збагачення уряду. Це Ви мусите знати і з якихось скорочень незначних не робити „історій". Я ніколи не посягаю ні на думку, ні стиль спів­робітників і своїх прав, як редактора, вживаю лише в разі край­ньої потреби, зважаючи й на ті обставини, в яких Ви собі не даєте труду розглянутись, яких Ви, може, не знаєте, або не хо­чете знати. Ну, а потім питання про місце статті. Воно трохи див­но звучить в Ваших устах. Це ще більша дрібниця, але відповідь на неї — техніка друкування книжки: Ви пізніш прислали свої скрипти, а ми на машину пускаємо наклад рахуючись з технічни­ми умовинами. Про це все писати „ск-у-чно" і я не хотів би більше ніколи повертатись до подібного листування, тим більше, що зараз я в досить неможливих умовинах і стані себе почуваю. В зв'язку з виданням „Укр. Ж." в 1914 р. в Москві, тут скоїлись репріманди фінансово-персонального характеру, які задержують ви­пуск 10-ої книжки, а також друкування оголошень на передплату на 1914 р. Моїх ближчих товаришів по редакції зараз в Москві немає, я ж особисто не маю права і охоти брати на себе моральну відповідальність і громадську за якісь рішучі кроки в тому чи іншому напрямку. Бажаю більше з дрібниць не нервуватись і „зимної крови".

Стискаю Вашу руку і прохаю вибачення, якщо щось сказав не до вподоби. Мені бо справді якось зараз „не по собі" і хотілось би усунутися рішуче од редаґування журнала; особисто на цьому „кріслі" я дуже багато трачу: для себе нічого не можу придбати, бо навіть і ті короткі хвилини, що зостаються у мене поза служ­бовою працею та редакційною роботою, забирає у мене всяка ме­тушня, писанина, як, приміром „не в суд и осуждение" хай буде сказано, — оця, що її зладив на Ваші руки.

Я не можу нічого ні читати, ні писати, ні думати навіть.

Хай його мама мордує!

Ваш С. Петлюра

 

 

Категорія: 1904 - 1915 | Автор:
Переглядів: 278 | Рейтинг: 0.0/0 |
Всього коментарів: 0
Додавати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі.
[ Реєстрація | Вхід ]

Форма входу

Пошук

Друзі

Статистика