Розділи

1902 - 1914 [35] 1915 - 1921 [0]
1922 - 1926 [0]

Твори

Головна » Статті » Статті » 1902 - 1914

Сторінки: 1 2 3 4 »

Сортувати по: Даті
Крім того гніту, що тяжить над робітниками всього світу - гніту капіталу — над робочим людом російської держави лежить ще один тягар — тягар самодержавної самоволі. Робітники російської держави несуть на своїй шиї два ярма, і через те їхнє становище важче, ніж становище робітників в інших краях. Та деякі з робітників російської держави несуть на своїй шиї ще й третє — ярмо національного гніту.
1902 - 1914 | Переглядів: 2235 | Додав: Admin | Дата: 01.08.2011 | Рейтинг: 0.0/0 | Коментарі (0)

Російське царське правительство з усіх сил затягує петлю над шиєю робочого люду. Всі закони, всі розпорядження, які тільки ви­дає воно для них, не дають просто жити, ні вільно дихати їм. Робітник, чи працює він на фабриці, або заводі, чи продає свою працю тяжку поміщикам та поливає своїм трудженним потом панські лани, не має ні волі, ні постійного куска хліба, ні радости в житті. Йому не вільно по своєму ні жити, ні боротись за поліпшення своєї долі.
1902 - 1914 | Переглядів: 1601 | Додав: Admin | Дата: 01.08.2011 | Рейтинг: 0.0/0 | Коментарі (0)

„Російська революція, початку якої чекали всі поневолені і при­гноблені елементи, як радісного, світлого дня, як початку нової ери в світовій історії, ясно показала, що вона своєю руйнуючою стороною обрушилась не лише на міжнароднього жандарма — російський аб­солютизм, але зачепила в цілому світі ті пережитки варварства і консерватизму, які спиняли світовий поступ і прямування людськости до ліпшого життя. Революційний вітер із Росії є іскрою, що запалила всі поневолені частини здорового суспільства до боротьби за ліпшу людську долю. Вплив російської революції слідний хоч би на Німеч­чині, а передусім Австрії, в якій іде зараз завзята боротьба за загаль­не виборче право.
1902 - 1914 | Переглядів: 790 | Додав: Admin | Дата: 26.09.2009 | Рейтинг: 0.0/0 | Коментарі (0)

Сьомого квітня [1914]1 у Києві на 74 році життя упокоївся видатний український учений-лінґвіст та громадський діяч Ко­стянтин Петрович Михальчук. Якщо ім'я К. П. Михальчука ма­ло знане в широких колах російського суспільства, де його зна­ла головним чином вузька родина філологів, то серед українсь­кого суспільства він користувався великою повагою не тільки як авторитетний учений та діяльний член Українського Науко­вого Товариства у Києві, але як і останній з живих діячів гро­мадського руху на Україні, відомого під назвою „хлопоманського". З ім'ям К. П. Михальчука тісно пов'язаний яскравий період в історії українського відродження, що позначився поворотом до рідного народу „українців польської культури" та широкою науковою працею, що створила підстави українознавства. Таким чином для сучасного українського суспільства К. П. Михальчук був наче живим втіленням „минулого" українського відродження та органічною ланкою, що з'єднувала пережите, яке відійшло вже в далечінь історії, з теперішніми днями і завданнями націо­нального життя.
1902 - 1914 | Переглядів: 2544 | Додав: Admin | Дата: 26.09.2009 | Рейтинг: 0.0/0 | Коментарі (0)

Виклик Німеччини Росія прийняла, і тепер її військо вико­нує свою повинність перед країною. Силі двох держав потрійного союзу — Німеччини та Австро-Угорщини протистоять сили пот­рійної згоди — Росії, Франції та Англії разом з Бельгією, Сербією та Чорногорією.

У вир подій, що розгоряються, подій світового значення, по­дій, що мають покласти початок новим етапам історії, можливо будуть втягнені ще й інші держави, що їхні інтереси вже порушені початком війни або будуть зачеплені нею. Світове значення цієї бурі усвідомлюють собі всі і це невідклично вимагає від кожного визначити своє ставлення до подій, що розгортаються. Такого ставлення цілком виразного, без обумовлень і ясности, що їм під сучасну хвилю немає і не може бути місця, вимагають ці події і від нас українців. Від нас тим більше і настирливіше, бо силою історичної долі наш нарід роздертий і увіходить своїми нерівно­мірними частинами до складу держав, що є ворогами і воюють одна з одною.

1902 - 1914 | Переглядів: 13647 | Додав: Admin | Дата: 26.09.2009 | Рейтинг: 5.0/1 | Коментарі (1)

Серія поетичних Франкових творів на теми протесту, бороть­би за національні і загальнолюдські ідеали людської волі, ста­вить їхнього творця у ряд тих поетів, якими пишається людство як „бунтарями духа", що повстають проти кайданів, які сковують вияв і розвиток людських сил. Не спиняючись докладно на цих віршах, зазначимо, що вони пройняті волевим духом, що вони сильні, дужі, сповнені наростанням настрою і так тісно підхо­дять до найтаємніших прагнень народу, що стали цілковитим здобутком його, ніби висловом національного ідеалу. Вони такі популярні у масах, як найулюбленіші народні пісні, їхнє місце в національному ритуалі, те саме, що посідають гімни. Ця попу­лярність прийшла, звичайно, значно пізніше, в кожному разі не на початку того тернистого шляху самотности і незрозуміння, який судилося пройти поетові.
1902 - 1914 | Переглядів: 5209 | Додав: Admin | Дата: 26.09.2009 | Рейтинг: 5.0/1 | Коментарі (0)

Подані в поетичній формі Франкові переживання з цього пог­ляду подвійно цікаві: 1) вони цінні не тільки, як матеріял, що характеризує поетову душу, яка так чутливо реаґує, не тільки як зразки сумної лірики з глибоким психологічним змістом, але і 2) як історичний документ, що відчитання і вивчення його дасть зрозуміти ті переживання, які випали на долю кращих і найдіяльніших представників українського суспільства, що належали до Франкового покоління. Та не цим діячам, не цій невеличкій купці самовідданих каменярів, що сміло й щиросердо взяли на свої плечі тягар праці над відродженням національного життя, довести діло до того кінця, коли вже видно якщо не овочі то бодай про­рість від посіяного. Не їм „вичерпати малою ложкою".
1902 - 1914 | Переглядів: 1067 | Додав: Admin | Дата: 26.09.2009 | Рейтинг: 0.0/0 | Коментарі (0)

Поетична творчість, як і взагалі вся літературна й громад­сько-наукова діяльність Івана Франка — привабливий для до­слідника матеріял. Франковий хист — велегранний. Літературна діяльність і продуктивність, ще не скінчені, величезні.

Це ускладнює роботу дослідника і утруднить майбутнього біографа, бо кожна з ділянок літературної чи наукової діяльности вимагатиме спеціяльного висвітлення і досконалого ознайомлення з відповідними галузями науки і літератури. Проте цим не вичерпуються труднощі дослідження Франкової літературної спадщини та з'ясування його заслуг перед відродженою Украї­ною. Франко, як письменник і діяч, неспокійний, рвучкий, не по­збавлений гострих ухилів і різкости в наслідок свого пристрасного темпераменту. Ці риси виявляються не тільки в виборі тем та в способі трактування їх, але й у загальному тоні й формі літе­ратурного письма, що в нього воно здебільшого яскраве, рельєфне, позбавлене шабльону, завжди пристрасне, так, що завжди притя­гає до себе увагу, навіть тоді, коли рішуче не згоден з автором.

1902 - 1914 | Переглядів: 1513 | Додав: Admin | Дата: 26.09.2009 | Рейтинг: 3.0/2 | Коментарі (0)

12-го квітня в Чернігові після довгої хвороби помер Михайло Михайлович Коцюбинський, один з кращих мистців нашого рідного слова.

Тяжко й боляче писати про цю втрату: вона вириває з історії української літератури недописаний розділ, зміст якого такий самий яскравий і гарний, якою була і та форма, в яку прибирав свої твори померлий письменник. Тягар цієї втрати подвоюється і переживається тим гостріше, що в могилу зійшов талант у повному розцвіті, який ще не виявив тих великих творчих можливостей, що крилися в ньому.

1902 - 1914 | Переглядів: 2857 | Додав: Admin | Дата: 26.09.2009 | Рейтинг: 0.0/0 | Коментарі (0)

Такий талант, як Заньковецька, заслуговує пошани і признання з боку українського громадянства не тільки через те, що вона, як і кожен справжній талант, збагачує нас новими цінностями естетичними. Театральна штука має не тільки естетичне значення, — театр разом з тим і величезна соціяльна сила. „Справжня штука не може, каже Ріхард Ваґнер, піднятись із становища цивілізованого варварства інакше, як тільки спираючись на наш великий соціяльний рух. Штука і соціяльний рух мають однакову мету; та ні перша, ні другий не зможуть осягти її, коли не будуть іти до неї спільно". Чим більше актор талановитий, смілий, чим більше він володіє тайнами творчости, тим більшу соціяльну ролю виконує він в своїй діяльності, коли, малюючи своєю грою на сцені боротьбу персонажу з певними матеріяльними обставинами або психічними ідолами, перешкодами, — показує громадянству той шлях, яким воно мусить іти і в власній діяльності, щоб гармонізувати життя, щоб наблизити людину до того ідеалу, який малювався геніяльному Ніцше в його думах про Uebermensch'a „про чоловіка — близького до Бога", світле, розумне створіння.
1902 - 1914 | Переглядів: 9232 | Додав: Admin | Дата: 26.09.2009 | Рейтинг: 5.0/1 | Коментарі (0)

Форма входу

Пошук

Друзі

Статистика