Пропонована праця - перше в Україні комплексне узагальнююче дослідження життя і діяльності Голови Директорії і Головного Отамана Військ Української Народної Республіки Симона Петлюри. Залучення значного масиву історичної літератури, мемуаристики, періодичних видань та раніше невідомих архівних матеріалів дало змогу проаналізувати розвиток, сучасний стан і напрямки висвітлення життя і діяльності С. Петлюри на тлі національно-визвольної боротьби українського народу. Акцентуючи увагу на найбільш суперечливих історіографічних оцінках, С. Литвин намагається дати відповідь на запитання: хто він, Симон Петлюра, і яке його місце в історії? Розраховано на всіх, хто цікавиться історією України.
Ми дуже довго йшли до цього дня. Втрачали тисячі й тисячі безіменних героїв, підступні ворожі кулі підстерігали найвидатніших провідників нашої нації. Однак ми йшли до омріяного предками, які з глибини століть і донині віщують усьому світові: ”Та нема краще, та нема лучче, як у нас, на Вкраїні!”* І коли вперше за всю нашу історію запитали нас усіх перед світом, Всевишнім і майбутнім своїх дітей, чого ми хочемо, то 1 грудня 1991 року ми одностайно й навічно проголосили: Української Самостійної Соборної Держави! Але проголошення України як самостійної незалежної держави не всіма в світі сприймається за незворотний, закономірний процес. Існують впливові сили, які прекрасно усвідомлюють: утвердження української державності суттєво вплине на геополітичну ситуацію не лише в східноєвропейському регіоні, а й в усіх куточках планети. А тому ці імперські сили чи їхні прислужники, не маючи можливості відкрито виступити проти визнаної світовим співтовариством Української держави, в сліпому безсиллі намагаються зупинити колесо історії, всіляко компрометуючи національно-визвольний рух нашого народу. І в першу чергу саме тих, хто до останніх миттєвостей свого життя залишався вірним ідеалам свободи для власного народу...
Сьогодні ви дізнаєтесь про спробу Петлюри і гайдамаків захистити Київ від більшовицького нашестя Муравйова та Антонова у лютому 1918 р. Попри невдачу українці засвідчили високий моральний дух і спроможність завдавати червоним великих втрат. Ми розвіємо побутовий міф про легку перемогу більшовиків при взятті столиці України.
Надвечір 6 лютого 1918 року перші стежи радянських військ з’явилися у Києві. В.Антонов-Овсієнко, Ю.Коцюбинський та М.Муравйов знали про повстання київських робітників, а тому рвалися допомогти їм. Під містом їх ніхто не зупиняв, бо Симон Петлюра повів на придушення повстання в Києві всі боєздатні підрозділи. У столиці України вже 6 лютого залишилося не більше 2000 оборонців. Радянські ж війська та червоногвардійці нараховували до 7000 вояків. Співвідношення сил було не на користь Центральної Ради, а тому Київ був фактично приречений до здачі. Але ті з оборонців міста, хто залишався ще
... Читати далі »
Массовое еврейское общественное мнение о событиях в Париже (май 1926-го) таково: хорошо, что организатора еврейских погромов Петлюру убил еврей-мститель.
Общественное мнение далеко не всегда справедливо. В данном мнении ошибочны две позиции:
1) «Петлюра - организатор еврейских погромов». Это не так.
В гражданскую войну на Украине (уточним: в Восточной Украине, это важно) от рук повстанцев-крестьян и украинских регулярных войск погибли, по последним данным, 60 тысяч евреев. Петлюра формально возглавлял регулярную армию, большинство повстанцев также почитали его. Но – предводителем погромщиков Петлюра не был.
Погромы той поры – ужасающее преступление. Если бы над погромщиками свершился справедливый суд (типа Нюрнберга), смертной казни подлежали бы три категории преступников:
Відставка Кабінету міністрів України, очолюваного В.Ющенком, рішення президента Росії про призначення російським послом в Україні колишнього прем’єр-міністра РФ, відомого громадсько-політичного діяча і господарника В.Черномирдіна, надання нового імпульсу співробітництву в рамках ГУУАМ викликали як в Україні, так і за її межами спалах інтересу до українсько-російських відносин, до питання про те, як і в якому напрямку розвиватиметься зовнішньополітична діяльність України в XXI ст.
У цьому контексті становить значний інтерес виявлений у фондах Центрального державного архіву громадських об’єднань України (ЦДАГО) текст інтерв’ю видатного державного, політичного і військового діяча України Симона Петлюри співробітнику інформаційного агентства російської еміграції РУСС-ПРЕСС, у якому порушуються питання внутрішньої та зовнішньої політики України в умовах її повної незалежності. Текст було підготовлено на початку 1924 р., коли С.Петлюра виїхав із Польщі до Західної Європи.
Зазначений документ містився у зібранні особистих документів сотника армії Української Народної Республіки (УНР) В.Шевченка, який тоді навчався в Українській господарчій академії в Подебрадах (Чехословаччина). Відправником його був начальник особистої охорони С.Петлюри полковник армії УНР К.Чебатарьов. Він,
... Читати далі »
Категорія: Статті | Переглядів: 1273 | Дата: 15.01.2009 |
З іменем Симона Петлюри (1879-1926 рр.) пов'язана ціла епоха українських національно-визвольних змагань та творення державності. Досить важливим періодом його діяльності на посту голови Української республіки була доба Директорії УНР.
З червня 1919 р. Українські Збройні Сили в результаті успішного наступу оволоділи Кам'янцем-Подільським. Через низку причин було вирішено зробити місто "тимчасовою столицею" УНР. Директорія розмістилась у будинку Осавулової, який, до речі, зберігся до нашого часу на вул. Сіцинського. Міністерство військових справ розташувалося в будинку окружного суду (зараз - площа Вірменський ринок), неподалік було Міністерство внутрішніх справ (приміщення не збереглося), в будинку хлопчачої гімназії (зараз приміщення історичного факультету педуніверситету) містились Міністерства праці, народного господарства та ін.
С.Петлюра прибув до Кам'янця 10 червня, а наступного дня на його честь відбувся обід, на якому були присутні члени Директори УНР, міністри, представники місцевої влади та громадськості. У своїй промові голова Директорії відзначив, що він бачить Україну тільки демократичною державою, і висловився за твердість влад
... Читати далі »
Волею історичних обставин С.В.ПЕТЛЮРА (1879-1926), як Голова Директорії і Головний отаман військ УНР, неодноразово бував в адміністративному центрі Подільського краю, працював тут, проводив важливі і корисні з погляду державотворення і захисту республіки заходи.
Вперше до Кам'янця Симон Петлюра прибув 10 червня 1919 року по дорозі з Галичини, після того як місто, в результаті впертих і кровопролитних боїв, знову повернулося до УНР. Кількома днями раніше сюди дісталися міністри.
Оголосивши мобілізацію всіх козаків 1889-1898 рр. народження та всіх підстаршин у віці до 40 років і переконавшись, що у Кам'янці ця робота йде добре, С. Петлюра відбув на фронт, що просувався у північному і східному напрямах.
Наступний приїзд до тимчасової резиденції припав на початок липня, коли становище держави різко погіршилося. Для зміцнення позицій на підступах до Кам'янця Головний отаман 5 липня віддав наказ про мобілізацію старшин, підстаршин і. козаків, які тоді були на держа
... Читати далі »
23 травня (за новим стилем) виповнюється 125 років від дня народження Симона Васильовича Петлюри (1879 — 1926) — людини складної долі, життя якої оповите й до сьогодні мороком інсинуацій і недомовленості. Дещо підняти завісу повинна відкрита у вівторок у Національному музеї історії України виставка «Симон Петлюра — лицар Української революції». Серед понад 200 експонатів, підібраних за активної участі Фундації імені О.Ольжича, Держкомітету архівів України тощо, унікальні архівні документи, світлини, зброя, нагороди, особисті матеріали соратників одного з основоположників незалежної Української держави у XX столітті.
Мабуть, важко знайти в історії України більш контраверсійну постать за Симона Петлюру, хіба що гетьман Іван Мазепа може «позмагатися». Між тим в наш час важливо не тільки гідно вшанувати його пам’ять, але й критично оцінити спадщину Української революції 1917 — 1921 років. Зважимо на той факт, що радянська історіографія, білоемігрантські кола, націонал-радикальні й гетьманські українські організації майже одностайно вважали С.Петлюру своїм ворогом.
Головне питання, яке виникає: чому ж українці, на відміну від інших недержавних націй Східної Європи (поляків, чехів і словаків, фінів, прибалтійців) не здобули незалежності на початку минулого стол
... Читати далі »
Категорія: Статті | Переглядів: 981 | Дата: 25.12.2008 |
Кожна доба боротьби України за Незалежність народжувала своїх героїв і провідників. 1917–1920 роки висунули на арену українських жорстоких змагань у числі інших, як найталановитішого стратега і військовика, як найпереконанішого і найпослідовнішого патріота своєї Батьківщини, Симона Васильовича Петлюру, уродженця містечка Полтава, — із сім’ї з козацькими традиціями, де декілька поколінь у роду були православними священиками. Дід Симона був одним із засновників Іонівського монастиря, його племінник по сестрі — Патріарх автокефальної української Церкви, перший Патріарх УПЦ КП — Мстислав Скрипник.
Сім хижих куль. Сім стрілів зла Зміряли в дух — влучали в тіло: Бо за повіками тремтів Співучий степ, пшеничний спів, Полтава, прапори і Київ. Є. Маланюк
Симон Петлюра народився 10 травня 1879 року. Навчався разом зі своїми братами Іваном та Федором у Полтавській духовній семінарії. Семінарія давала всебічну духовно-гуманітарну освіту. І тим більш вражає його талант військовика і полководця, що можна пояснити генетичними здібностями козацького родоводу по батькові. Уже в семінарії Петлюра відзначався умінням співпереживати, любити свою скривджену Україну, лідерськими рисами характеру. Там він робив перші кроки політичної діяльности. Був разом із братами членом таємного політичного гуртка «Братство Тарасівців», брав участь у конференції Революційної Української партії, в роботі Всеукраїнського Студе
... Читати далі »
Категорія: Статті | Переглядів: 1180 | Дата: 04.12.2008 |
В історії національно-визвольної боротьби та української державності ім´я Симона Петлюри займає почесне місце. Його внесок в справу національного та соціального визволення українського народу досить показний. По-різному бачилося сучасникам С.Петлюри майбутнє України та шляхи її визволення, а тому вони, в залежності від своїх політичних уподобань, або гаряче схвалювали його діяльність, або ж гостро засуджували. Що ж стосується ворогів незалежної України, починаючи від комуністів і кінчаючи російськими монархістами, то вони ненавиділи С.Петлюру і як тільки могли паплюжили його ім´я. А зважаючи на той факт, що Петлюра перебував під впливом деяких ідей та концепцій, поширених в той час, і не міг внаслідок цього уникнути помилок і прорахунків, то це тільки допомагало його ворогам і критикам знаходити аргументи проти нього. Тому всім, хто любить нашу Вітчизну й хотів би бачити її незалежною, могутньою й щасливою, конче необхідно знати про труднощі й помилки, що призвели до катастрофи української державності 1917-1921 років, щоб це ніколи більше не повторилося. А життя та діяльність С.Петлюри багато чому може навчити. Симон Васильович Петлюра народився 10 травня 1879 р. в Полтаві у сім´ї міського візника, що походив з козацького роду. Початкову освіту він здобув у церковно-парафіяльній школі, а з 1895 р. навчався у духовній семінарії в
... Читати далі »
